Республіка Панама – Держава в Північній Америці

Республика Панама, государство в Северной Америке. В області Панамського перешийка люди жили ще за чотири-три тисячі років до нашої ери, про це свідчать знахідки археологів. А ці знахідки просто дивні. Ось що вміли аборигени цих місць ще до нашої ери: в 4-3-м тисячоліттях знали технологію кераміки та обробки золота, вирощували кукурудзу в 2-му, а металургію освоїли в 1-м. Мова не йде про якесь феномен. Всі пояснює географія: на перешийку сходилися шляху всіх американських індіанських цивілізацій і кожна щось та залишала братам з 60 місцевих племен.
Першим європейцем, чий корабель досяг берегів Панами, став, звичайно, конкістадор. Звали його Родріго де Бастідас (1475-1527). Христофор Колумб (1451-1506) побував тут через рік, в 1502 р., і заснував перше іспанське поселення – Санта-Марія-де-Белен, категорично не сподобався аборигенам, які незабаром знесли його дочиста. Але прагматичні іспанці, які були свідками вже й не таке, не здригнулися, а зайнялися справою.
Оцінивши запаси природних ресурсів цих місць насамперед міді і цінної деревини, а головне те, що вони можуть бути доставлені до Іспанії найкоротшим шляхом через Атлантичний океан, в 1509 р. вони почали колонізацію всерйоз. У 1519 р. заклали місто Панаму і незабаром виявили в річках поблизу неї золотий пісок. У 1535 р. тут була введена аудіенсіі, особлива форма колоніальної влади, насамперед судової. У нову колонію стали звозити африканців для роботи на плантаціях і рудниках. З Панами відправлялися кораблі із золотом та іншими дарами південноамериканської землі і з сусідніх іспанських колоній. Пірати були, природно, напоготові. У 1671 р. вони зрівняли з землею місто Панаму, і це був напад знаменитого своєю жорстокістю Генрі Моргана (1635-1688). Республика Панама на географической карте, Северная Америка.
До XVIII-XIX ст. виявлені в Панамі запаси корисних копалин були виснажені, через загрозу нападів піратів торгові судна все рідше заходили в панамські води. Війну за незалежність іспанських колоній 1810-1826 рр. країна зустріла у складі віце-королівства Нова Гранада (складалася там з 1718 р.). Після того як перемогу здобули загони Симона Болівара (1783-1830), Панама в 1821 р. оголосила про свою незалежність від Іспанії і в складі Нової Гранади стала частиною нового федеративного утворення Великої Колумбії. У 1830 р. Велика Колумбія розпалася, і Панама увійшла до складу республіки Нова Гранада (з 1886 р. це – Колумбія). Панамцев колумбійський контроль ніяк не влаштовував, і в 1885-1901 рр. по країні прокотилася хвиля повстань, метою яких була незалежність від Колумбії, проголошена зрештою в 1903 р. Не без допомоги США: біля берегів Панами стояли американські військові кораблі.
Допомога американців безкорисливої звичайно ж не була. А були великі види на ласий шматочок Центральної Америки. Історія американського протекторату над Панамою почалася з будівництва залізниці між Карибським морем і Тихим океаном. Але що дорога? Було зрозуміло, що тут потрібен канал, який може стати золотою жилою.
Будівництво Панамського каналу, однак, почали не американці, а французи в 1879 р., але через 10 років це будівництво було зупинено через банкрутство будівельної компанії, а відновлено в 1904 р. вже американцями. Минуло ще 10 років, і канал заробив. Тут і виявилося, що не тільки сам канал, а й землі навколо нього за договором 1903 Хея Бюно-варив були передані США у вічне користування. Територія каналу дуже скоро стала обростати військовими базами її законних власників. Адже для США навіть важливіше баришів від каналу було політичний вплив у регіоні, і демонстрація сили тут була не останнім важелем. Почалися протести, які не припинялися кілька десятиліть. З постійним американською присутністю в країні прості панамці повязували всі свої біди. Сполучені Штати змушені були переглянути умови договору з Панамою. Але далеко не відразу. І все ж за договором, укладеним у вересні 1977 р., у власність Панами переходило 65% акцій каналу, іншими ж 35% США отримували право володіти до 2000 року.
Цей термін був названий Перехідним періодом, і по ньому поступово співвідношення кількості акцій змінювалося: для Панами – з плюсом, для США з мінусом. Все так і вийшло.
У наші дні Республіка Панама сама пожинає плоди свого вдалого географічного розташування, а заодно і праць американських інженерів і будівельників, які придумали Панамський канал. У державі, площа якого становить 78 200 км2, можна без зайвих часових витрат побувати як на Карибському узбережжі, з яким повязані численні піратські легенди, так і на берегах Тихого океану. В умовах тропічного клімату і рясних опадів приблизно на трьох чвертях панамських територій виростають буйні тропічні ліси. Правда, чи надовго збережеться цей квітучий оазис Центральної Америки, сказати складно: через широке застосування підсічно-вогневого принципу землеробства зарості панамських лісів поступово рідшають.
Як і колись, Панама отримує свій основний дохід за рахунок транзитних перевезень (якщо точніше, за рахунок обслуговування рейсів) через Панамський канал. Щорічно через канал проходить 13-14 тисяч суден. І серед них переважають суду США та Китаю. Це інженерна споруда стало і головною визначною памяткою країни: адже будівництво каналу через особливості ландшафту було чи не найбільш серйозним викликом людини природі.
Бюджет країни поповнюється ще й за рахунок процвітаючого сільського господарства, сконцентрованого в південно-західній частині Панами (обєктивності ради треба зауважити, що розвиток аграрного сектора в країні відбувалося не без підтримки з боку американських компаній). Відбуваються зміни на краще і в інших сферах життя в країні. Не завжди легко і гладко, але так вже повелося в Латинській Америці.
Панамським каналом тепер за договором управляє китайська компанія. Китайці виявилися відповідальними орендарями: ведучи свій прибутковий бізнес, вони вкладають власні кошти і залучають капітали інших міжнародних інвесторів, щоб розширити канал і модернізувати його інженерні комунікації.

Читайте також:  Індіана - Штат США

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Офіційна назва: Республіка Панама.
Форма правління: президентська республіка.
Адміністративний поділ: 9 провінцій і 3 області.
Столиця: Панама-Сіті, 1206792 чол. (2010р.).
Мови: іспанська, англійська.
Релігії: католицизм, протестантизм.
Грошова одиниця: бальбоа і долар США.
Найбільші міста: Панама-Сіті, Колон, Давид.
Найбільша річка: Чагрес.
Найважливіший аеропорт: міжнародний аеропорт Токумен (Панама-Сіті).
ЦИФРИ
Площа: 78200 км2.
Населення: 3222576 чол (2010 р.).
Щільність населення: 41,2 чол. / Км2.
Найвища точка: алк. Бару, 3475 м.
КЛІМАТ
Тропічний морський, можливі сильні урагани.
Середньорічна температура: 25 ? С… 28 ? С.
Середня кількість опадів: до 3700 мм.
ЕКОНОМІКА
Основний дохід країні приносить обслуговування транзитних рейсів через Панамський канал.
Промисловість: харчова (виробництво цукру, пивоваріння), виробництво цементу і інших будматеріалів.
Сільське господарство: вирощування бананів, кави, какао, рису, цукрової тростини; тваринництво.
Сфера послуг: туризм.
ПАМЯТКИ
■ Панамський канал;
■ Панама-Сіті: парк Метрополітано, вежа Катедраль-Велья, президентський палац Лас-Гарсас; район Сан-Феліпе: площа Катедраль, руїни церкви і монастиря Санто-Домінго з аркою Арко-Чато, Музей колоніального релігійного мистецтва, церква Ла-Компанья;
■ Панама-Велья (Стара Панама): Катедраль-Велья, монастир Санто-Домінго, монастир Сан-Франсиско, Історичний музей Панама-Велья;
■ Національні парки Чагрес, Дарьен, Соберанія;
■ Ботанічні сади Саміт;
■ Архіпелаг Сан-Блас.
Цікавий факт
■ Чимало туристів приїжджає в Панаму, спеціально для того щоб помилуватися на численні великі та малі морські судна, що прибувають сюди з усього світу.
■ На архіпелазі Сан-Блас у Карибському морі живуть індіанці куна, зберегли давню, доколумбову, культуру предків: пісні, танці, прикладне мистецтво.
49 населених островів архіпелагу – автономна територія Панами.
■ 8 Панамі існує Зона вільної торгівлі. Дві офіційні грошові одиниці: панамський бальбоа і долар США, і співвідношення їх 1:1. Причому бальбоа використовуються, як правило, при дрібних розрахунках, а в якості паперових грошей в основному долари США.
■ Капелюхи, відомі як панами, почали вироблятися зовсім не в Панамі, а в Еквадорі. Панама їх прозвали через те, що спочатку партії цих капелюхів поставлялися з Еквадору в країни Європи і в США виключно через Панаму.

Може бьть цікаво