Порту – Місто в Португалії на річці Дуеро

Город Порту на реке Дуэро, Португалия, Европа. Кажуть, американський актор Джон Малкович вважає Порту найромантичнішим містом Європи. Можливо, ті, хто побував у Венеції чи Парижі, оскаржать це думка, але, на наш погляд, він не так вже далекий від істини.
Всього двадцять пять хвилин польоту з Лісабона – і ми опиняємося в цьому дивовижному місті на півночі Португалії, що дав назву не тільки знаменитому портвейну, але і всій країні. У давнину тут, на лівому березі річки Дуеро, знаходилося римське поселення Портус («гавань»), а на правому – Кале («прекрасний»). Після вигнання арабів в 1095 році на карті зявилося графство Портукале, згодом перетворилося в королівство Португалія. Порту - Город в Португалии на реке Дору.
Порту – одвічний конкурент Лісабона. На відміну від аристократичного Лісабона, в Порту завжди задавала тон міська торгова еліта. Знати тут тримали у вузді. Аж до XVII століття вельможам забороняли не тільки будувати палаци, а й перебувати в місті більше трьох днів. Навіть королі не мали в Порту власної резиденції.
Сьогодні Порту – тихий, спокійний і затишне містечко, де химерно, але на диво гармонійно поєднуються такі несхожі архітектурні стилі, як середньовічна готика, бароко і модерн. За старими кварталами, фешенебельній вулиці Санта-Катарина і набережних Дуеро можна гуляти годинами, милуючись чудовими видами і роздивляючись стоять біля причалів старі баржі, на яких колись перевозили бочки з портвейном. До слова, тут же, біля річки – цілий розсип льохів, де можна продегустувати і, звичайно ж, купити цей благородний напій.
Отпрічала поруч з мальовничою площею Рібейри відходять прогулянкові катери, що катають туристів по Дуеро. Вони пропливають під незвичайно витонченими мостами, конструкція одного з яких невловимо нагадує паризьку Ейфелеву вежу. Неспроста: її автор – той самий Гюстав Ейфель.
На заході Порту особливо гарний. З висоти мосту Короля Луїша I відкривається чарівний вид на осяяний променями призахідного сонця місто. Запалюються ліхтарі, вулиці заповнюються людьми, навколо розносяться чарівні звуки фаду. Мабуть, варто прислухатися до думки Джона Малковича.

Може бьть цікаво

Читайте також:  Темза — Річка Великобританії