Князівство Андорра – Держава в Західній Європі, країна курорт

Княжество Андорра, государство в Западной Европе. До цій країні в Піренеях і сьогодні веде всього кілька доріг – з Франції та Іспанії, а своїх аеропортів немає взагалі. І не буде-рельєф не дозволяє. Ще в глибоку давнину люди мали резони, щоб селитися тут: печери Іберійського півострова давали надійне укриття під час льодовикових періодів, в тому числі і на території нинішньої Андорри. Останній льодовиковий період в Європі завершився між 15 000 і 10 000 роками до н. е. Є археологічні свідоцтва (знайдені примітивні знаряддя праці), що первісні люди знаходили притулок в місцевих печерах вже тоді, а в середині четвертого тисячоліття до н. е. їх було тут вже досить багато. Мало-помалу вони покидали печери і починали освоювати долину річки Валіри. До середини другого тисячоліття до н. е. тут жило вже одне з іберійських племен андосіни, самоназва яких відгукується у назві Андорра. Трималися вони досить ізольовано від решти світу півострова, з причини малого числа і важкопрохідних доріг Першим історичною подією, коснувшимся їх, і то тільки по дотичній, була Друга пунічна війна (218-202 рр. До н. Е..). Тоді тут пройшли війська полководця Ганнібала (247-183 рр. до н. Е..), Що слідували на Рим. Після того як Карфаген запросив світу, в Піренеях стали панувати римляни, в тому числі і на «пятачку» майбутньої Андорри. Стала поширюватися римська культура і латинь, а також найдосконаліші для того часу технології землеробства. Під крилом Римської імперії майбутня Андорра перебувала до 414 р. (у 410 р. Рим був зайнятий військами вестготів, а в 476 р. Західна Римська імперія впала). Германці не бачили для себе на північному сході Іберії нічого особливо цікавого і правили майбутньої Андоррою лише номінально. Як і північноафриканські араби (сарацини), змінили їх після 714 р.
Історію князівства Андорра як таку прийнято обчислювати з 805 р., коли Карл Великий (768-814 рр.) Дарував місцевій громаді Велику хартію свободи, яка гарантуватиме суверенітет, – в подяку за підтримку андосінамі військ короля Аквітанії Людовика I в битвах з сарацинами. Але щодо суверенітету Карл злукавив. За Андоррою було доручено наглядати франкским правителям і графу Барселони. У 988 р. Андорра була включена до складу єпископства іспанського міста Сіо-де-Урхель, а в 1278 р. влада в долині розділили між собою граф Фуа і єпископ Урхельскій (єпископ цього приходу і президент Франції в особі свого представника і понині – легітимні співправителі Андорри). У 1793 р., після страти французького короля Людовика XVI, Андорра була надана самій собі. Але не знала, що з цим щастям робити, опинившись абсолютно беззахисною. У 1806 р. Андорри самі просили повернути їм заступництво французької влади. Прохання було виконано. Так і живе Андорра. Самостійна, але в той же час частково французька, почасти іспанська. І завжди дотримується нейтралітету (лише під час Другої світової війни тут розташовувалися невеликі іспанські та французькі військові підрозділи).
Андорра це круті, місцями лісисті скелі, засніжені гірські вершини, бурхливі потоки річок, печери, ущелини, вузькі долини і заплутані переплетення доріг Складно уявити собі, як стародавній людині вдалося виживати в цих умовах без тих можливостей, якими володіє Андорра сьогодні. Основні автомобільні дороги, що ведуть з Іспанії та Франції до столичному місту Андорра-ла-Велья, взимку постійно заносить сніг, і розчищення їх не переривається пра Княжество Андорра на географической карте, Европа. ктіческі ні на день.
Колись «країна-невидимка» для решти Європи, в наші дні Андорра щорічно приймає близько девяти мільйонів туристів. Основний дохід князівству приносить саме туристичний сектор (близько 80% ВВП), хоча місцеві жителі займаються також тваринництвом і рибальством.
Відомо князівство ще й тим, що в ньому створені майже ідеальні умови для приватного підприємництва і торгівлі. Втручання держави в економіку зведене до мінімуму, при цьому в межах Андорри діють правила безмитної торгівлі, що, природно, дає їй фору у порівнянні з торгівлею в тих же Франції та Іспанії. Багато людей приїжджають сюди зовсім ненадовго, спеціально заради шопінгу. А найвигідніші покупки в Андоррі це гірськолижне спорядження, побутова техніка, парфумерія та одяг.
Найбільше місто і столиця князівства Андорра-ла-Велья займає всього близько 30 км2, а населення його складає 24574 людини (2007 р.).
Проте незначним його ніяк не назвеш: тут чимало солідних банків і бізнес-центрів, а на авеню Шарлеман і авеню Марітсель розташувалися магазини чи не більшості найбільших компаній світу. Але столиця може бути цікава не тільки низькими цінами і вигідними умовами для підприємців. Область міста була заселена з давніх часів, а тому тут зустрічаються й цікаві історичні куточки. Одна з найдавніших будівель, що збереглися до наших днів, середньовічна церква Санта-Колома, прихистила у підніжжя гір. Вона виглядає як плоть від плоті навколишньої природи і сама нагадує скелю.
Андорру як гірськолижний регіон любителі цього виду спорту відносять до економ-класу, відмінне місце для початківців і сімейного відпочинку з дітьми. Клімат сприяє утворенню так званого сухого снігу, висоти катання на ретельно доглянутих сонячних схилах від 1500 до 2600 м. Охоче приїжджає сюди і молодь з усієї Європи – поруч з гірськолижними трасами обладнано чимало сноу-парків. Майже кожен з селищ Андорри, в яких живе деколи всього близько ста чоловік, має невеликий Апарт-готель. Але більшість лижників воліють селитися в столиці, і в розпал сезону тут звучать, здається, всі основні мови світу, в тому числі і російська. Цілий рік приймає гостей сусідить зі столицею місто Ескальдес, розташований всього в декількох кілометрах на північ від Андорри-ла-Вельї. Його назва в перекладі означає «гарячі води». Гарячі і є: тут бють цілющі сірчисті мінеральні джерела, температура яких сягає рекордної позначки в 75 ° С. Влітку в Андоррі можна зайнятися також рафтингом – сплавом по гірських річках, здійснити подорож на гірському велосипеді і порибалити.

Читайте також:  Бельгія - Королівство в Західній Європі

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Офіційна назва: Князівство Андорра .
Форма правління: за Конституцією 1993 р. – парламентська демократій, виконавча влада належить премєр-міністру.
Співправителі (дуумвірат), а це президент Франції та іспанська єпископ Урхельскій, мають одно обмежені права в управлінні Андоррою, вони не можуть накласти вето на дії уряду, але беруть участь через своїх представників у розгляді всіх питань, повязаних з міжнародними угодами з Францією та Іспанією, а також всього, що стосується внутрішньої і зовнішньої безпеки, дипломатичного представництва і юстиції.
Адміністративно-територіальний поділ: 7 громад.
Столиця: Андорра-ла-Велья, 24574 чол. (2007 р.).
Мови: каталонська, французька, іспанська.
Етнічний склад: андоррці (каталонці) – 36,6%, іспанці – 33.3%, французи – 16,3%, португальці – 6,3%, інші – 7,5%.
Релігія: католицизм.
Грошова одиниця: євро.
Найбільші міста і курорти: Андорра-ла-Велья, Ескальдес, Ордіно, Сольдеу, Паль, Арінсаль.
Найбільші річки: Валіра (Гран Валіра), Східна Валіра, Північна Валіра, Арєж.
Найбільші озера: Енголастерс, Педуррес; в країні також безліч невеликих мальовничих озер льодовикового походження.
В Андоррі немає аеропортів і залізниць. Найближчий міжнародний аеропорт – Барселона (Іспанія) – 215 км.
ЦИФРИ
Площа: 467,63 км2.
Населення: 84082 чол. (2010 р.).
Щільність населення: 179,8 чол / км2.
Найвища точка: р. Кома-Педроса (2946 м).
КЛІМАТ
Помірний, в горах – холодний. Відрізняється сніжною зимою і прохолодним літом.
Середня температура літа: 20 ? С (в горах до 10 ? С).
Середня температура зими: 2 ? С (в горах до -15 ? С).
Середньорічна кількість опадів: 400-500 мм (в горах до 2000 мм).
ЕКОНОМІКА
Основу економіки становить туристичний сектор (80% ВВП).
Промисловість: деревообробна, тютюнова, меблева.
Сільське господарство: тваринництво (особливо вівчарство), вирощування кормових культур.
Сфера послуг: туризм, банківське обслуговування.
ПАМЯТКИ
Андорра-ла-Велья: церква Санта-Колома (IX-Хвв). церква Сантуаріо-де-Мерітсель, Каса де ла Бал (Будинок Долин), історичне урядову будівлю, площа Пласа-ла-Побла;
Ордіно: Етнографічний музей дАрені і Пландоліт (він же – будинок-музей династії Арені і Пландоліт); Свято-Георгіївський музей православної ікони – колекція ікон грецьких, російських і болгарських майстрів XVI-XIX ст.; Музей мікро-мінітюр – колекція робіт українського майстра Миколи Сядристого; Музей архітектурних мініатюр;
■ Національний музей автомобілів (Енкамп) – відбиває історію розвитку автомобільних технологій;
■ Ескальдес – термальний курорт. Музей російських матрьошок;
■ Долина Мадре-Кларор-Перафіта – обєкт природного Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Цікавий факт
■ Андорра – один з лідерів серед країн світу за середньою тривалістю життя: тут вона становить 82 роки (чоловіки), 85 років (жінки).
■ Власної поштової служби на території Андорри немає, цим тут відають Франція та Іспанія, зате випускається багато поштових марок – предмет особливого інтересу філателістів.
■ Усього близько одинадцяти тисяч андоррцев вважаються корінними жителями цих земель. Решта – переважно іноземці, що отримали посвідку на проживання в Андоррі. Каталонська мова має статус офіційної, але практично всі постійні жителі Андорри вільно спілкуються також французькою та іспанською, а багато хто – і англійською.
■ У країні один-єдиний університет – Андоррська, заснований в 1997 р. У ньому навчається близько тисячі студентів, в основному за методом дистанційного навчання.
■ Про те, який рівень безпеки в Андоррі, говорить той факт, що в цій країні немає жодної вязниці. Андоррці постійно строго контролюють рівень безпеки на гірськолижних курортах. Дітей до 12 років тут не випускають на трасу без захисного шолома.
■ У 1934 р. в Андоррі трапилася історія, гідна роману Герой її російська людина, що проголосив себе.. королем. Це був такий собі Борис Скосирев, з емігрантів. Перед цим він досконально вивчив ситуацію в країні. А ситуація ця в 1933 р була така, що народ жадав змін, вимагав від місцевої влади, а також від Парижа і Мадрида загального виборчого права, пріоритету для місцевих жителів у використанні природних багатств. Республіканська Іспанія погодилася з вимогами, а ось Франція погрожувала війною. Скосирев з командою з двадцяти вірних своїх друзів, минулого білих офіцерів, прибувши в Андорру, обіцяв народові виконати всі його вимоги, і народ відповів йому підтримкою. Новий монарх Андорри Борис I негайно заборонив приватну власність на землю та її ресурси, став смикати Париж і Мадрид своїми вимогами. Але зухвалого російського самозванця незабаром заарештували і посадили у вязницю в Барселоні, а потім вислали з Іспанії. У 1939 (або в 1940) р., вже у Франції, Скосирев потрапив до табору для переміщених осіб. Згідно з однією з версій, за те, що під прапором Андорри нападав на чолі невеликого загону на гітлерівців. За деякими даними, він помер у таборі в 1944 р., а за іншими – був звільнений американцями в 1945 р., потім жив у Тюрінгії, звідки в 1948 р. був депортований до СРСР і відправлений до ГУЛаг; в 1956 р. повернувся до Німеччини, де й помер у 1989 р.

Може бьть цікаво